Ми подолаєм тебе, враже, рідним словом ( до Дня української писемності та мови)

2022-11-08

Батьківщина починається з батька й матері, з оселі, де ви вперше побачили світ.

Ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, ми його не зажди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього не можемо жити. Це – мова!

Кожному у дар Божий дана мова. Всі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні - мовою жестів, інші - мовою звуків. Лише нам, людям, найдосконалішим із мешканців Землі, було даровано можливість спілкуватися за допомогою мови. Саме завдяки їй ми можемо порозумітися, висловити свої почуття, переживання. За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного.

Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка.

Не можна не зачаровуватись виплеканою народом у віках рідною мовою. Тому щорічно 9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови. Це свято саме тієї мови, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо - української.

Тож сьогоднішня зустріч – це ще одна сходинка до взаєморозуміння, до мовного єднання, до якого так прагнув шановний меценат із Канади Петро Яцик.

Ми є носіями української мови, всього того багатства, яке дісталося нам із минулих поколінь. Наше завдання – берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати, не забувати, щиро любити…

Прекрасна, багата, мелодійна українська мова. Слова – це крила ластівки, вона їх не відчуває, але без них не може злетіти. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні.

День української писемності та мови.

Звичайний день, та все-таки — чудовий.

Сьогодні згадуємо мову пелюсткову,

Свою найкращу, рідну, світанкову,

Чарівну і барвисту, ніжну і пречисту,

Багату, світлу, гарну, променисту,

Яку нам ця Земля усім подарувала,

Найкраще, найдорожче все, що мала.

Віками нею предки наші розмовляли,

Рід з нею на вустах оберігали.

Бо мова — код народу, мова — це святиня.

Вона в усі часи нам Берегиня.

І поки рідну мову вчать і знають люди,

То Україна процвітати буде.

Гуртом тримаймось, люди, а не поодинці,

І будьмо в світі справжні українці!

І українською в країні розмовляймо,

А в душах волю, честь і гордість маймо!

(Н. Красоткіна)

Учні 5, 6 та 9 класів Звенигородської гімназії за допомогою рідного слова спілкуються, мріють, співають і навіть прагнуть подолати ворога нашої країни.

Ми подолаєм тебе, враже, рідним словом ( до Дня української писемності та мови)

В В. Науменко, вчитель української мови і літератури